27 березня 2015 року у Бориспільському державному історичному музеї  відбулася зустріч з волонтерами, які допомагають українським воїнам, зокрема, їздять у зону бойових дій. Саме їм була присвячена літературно-музична композиція «Подяка», яку підготували діти: Ілля Меглей, Євгенія Гойда, Тетяна Петренко, Марія Гришин (читали вірші Шевченка) та учасники вокально-хореографічного ансамблю «Сузір’я». Ведуча заходу – зберігач фондів музею Наталія Петренко – розповіла про історію співпраці музею з волонтерами та загалом про діяльність закладу у цьому напрямку. Серед цих волонтерів – Андрій Макаров, який першим приніс до музею три мішки основи для маскувальної сітки, розробив килимки для сидіння, брезентові ноші, пічки-буржуйки, Тетяна Калошина – допомагає у плетінні сітки, Вадим Калошин (працює в клубі «Ратоборець») – окрім плетіння сітки, займається збором продуктів, займається координаційною діяльністю, Ніна Корінь – розробила викрійку зимових маскувальних халатів, та разом з Лідією Костіною та Валентиною Хохловою займалися їх пошиттям, Алла Єрмолова, яка покинула свою малу батьківщину – Луганськ – разом з Оленою Ярошенко та працівницями музею займаються пошивом нижньої білизни, майстриня Олена Кравчун – розробила варіант оберегу для воїнів, редактори місцевих видань – «Ринок-Бориспіль», «Вісті», «Трудова слава» - розміщували на газетних сторінках оголошення про потреби волонтерів та воїнів, і на ці оголошення відгукнулося чимало небайдужих бориспільців. Окрема подяка – людям, які самі їздять у зону бойових дій та передають воїнам усе зібране та створене громадою. Це, зокрема, Еллада Махова, яка самостійно виховує дванадцятеро дітей (більшість з них і є учасниками згаданого ансамблю), а також Валентина Меленевська.
Заступник директора музею з наукової роботи Володимир Литвин поділився з присутніми своїми віршами, та подарував присутнім у залі волонтерам примірники хрестоматії «Альта», а Іллі Меглею за чудове виконання поезії «Розрита могила» - ІІ випуск альманаху «Бориспільський край».
 

«Цього року Бориспіль святкує своє тисячоліття» - така чи подібні фрази зараз досить часто трапляються нині у ЗМІ, лунають на чиновницьких нарадах, фіксуються в офіційних документах. Однак – що насправді ми святкуємо? Чи був Бориспіль заснований такого-то дня такого-то місяця 1015 року? Чи може, поселення це існувало, ймовірно, раніше, але під 1015 роком згадане в документах? На ці питання чіткої відповіді нема. Єдина можлива відповідь – «ймовірно».
У нас немає документу, чи літописної згадки, де йшлося би про заснування конкретного поселення на Альті. Є лише згадка в літописі за 988 рік: «І сказав Володимир: «Се недобре є, [що] мало городів довкола Києва». І став він городи зводити по Десні, і по Остру, і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні. І став він набирати мужів ліпших із словен, і з кривичів, і з чуді, і з вятичів і ними населив він городи, бо була війна з печенігами. І воював він із ними, і одолівав їх.». Але з цієї згадки неможливо встановити, чи було тоді засноване городище на місці сучасного Борисполя.
А в 1015 році сталися події, з яких і ведеться відлік бориспільської історії. 15 липня помер Великий князь Володимир, що спричинило боротьбу за владу між його синами. Літопис так оповідає по них: «Коли ж Борис вернувся з війни, не знайшовши печенігів, вість прийшла йому: «Отець тобі помер». І плакав він вельми за отцем своїм, бо любив його отець більше од усіх. І став він на [ріці] Альті, прийшовши, [і] сказала йому дружина отцева: «Ось дружина у тебе отцева і вої. Піди сядь у Києві на сто|лі отчому». Але він мовив: «Не буде того, [щоб] мені зняти руки на брата на старшого. Коли отець мій помер, то сей мені буде замість отця». І, це почувши, вої розійшлися од нього, а Борис стояв із отроками своїми.
Святополк же, сповнившись беззаконня [і] Каїнів замір прийнявши, посилав [послів] до Бориса, говорячи: «З тобою,— мовляв,— хочу я любов мати і до отчого [добра] тобі [ще] придам»,— [так] він обманював його, щоб якось його погубити.
Святополк тим часом прийшов уночі до Вишгорода, і потай прикликав [боярина] Путшу і вишгородських боярців, і сказав їм: «Чи віддані ви мені всім серцем?» І сказав Путша: «Можемо ми голови свої з вишгородцями положити за тебе». Він тоді мовив їм: «Не говоріть же нікому. Підіть убийте брата мойого Бориса». І вони обіцялися йому скоро вчинити се. […] Послані ж прийшли на Альту вночі, і […] тут напали на нього вони, як ті звірі дикії, з усіх сторін шатра, і простромили його списами, і пронизали Бориса.»
 З цього повідомлення не зрозуміло, про яку конкретну місцину йдеться, що і породило певні суперечки з цього приводу. Вирішити їх вдалося лише у ХХ столітті археологам. Адже у 1117 році на місці загибелі Бориса князем Володимиром Мономахом було збудовано церкву, відому в літописах як Летська божниця. Саме її рештки було віднайдено у середині ХХ століття у середмісті Борисполя.
Знову ж таки, літописні записи за 1015 рік не дають чітких відомостей про наявність на цьому місці якогось поселення. Проте саме розташування цієї території – на півдорозі між Києвом і Переяславом – сприяло тому, що десь тут зупинялися усі подорожні, адже відстань у понад 80 км подолати в один перехід конем було практично неможливо (тим більше, що дорога вела через густі дрімучі ліси, болотисті непрохідні місця). Отже, наявність на півдорозі такого зручного, до того ж укріпленого, поселення мало велике значення.
Наявність укріплень доводять дані археологічних досліджень середмістя Борисполя. Щоправда, датують їх щонайраніше другою половиною ХІ століття. Було виявлено, окрім залишків кам’яної Мономахової церкви, глибокий рів, а залишки валу можна простежити й донині. Решток житлових і господарських споруд виявлено не було.
У літописах за ХІ – ХІІ століття неодноразово зустрічаємо назву Льто (Альто, Лто), що і відповідає укріпленню, рештки якого знайдені археологами. З цією назвою пов’язаний цілий ряд значимих в історії Русі подій. Остання згадка укріплення Льто і божниці (церкви) в ньому датуються 1154 роком, коли вони були зруйновані половцями. А наступного разу, вже назва Бориспіль, зустрічається у документах від 1590 року.
І зараз, коли чуємо слова «тисячоліття Борисполя», маємо пам’ятати, що йдеться про першу згадку в літописах про місцевість, де нині знаходиться місто Бориспіль. І саме від описаних подій 1015 року і ведеться історія цього краю. Є в цій іс ... Читати далі »