Сучасний Цивільний кодекс України: стаття 302 «Право на інформацію» говорить про те, що фізична особа, яка поширює інформацію, що міститься в офіційних джерелах, не зобов’язана перевіряти її достовірність і не несе відповідальності у разі її спростування.
Розпочав я в такий спосіб, щоб заінтригувати та привабити читача, торкнутись запропонованої Інформації. Перевірити її достовірність я не маю можливості, бо з’явилась вона на світ Божий у 1872 році у С.-Петербурзі і з того часу жодного разу не перевидавалась. Мова йде про праці етнографічно-статистичної експедиції у Західно-Руський край, спорядженої Імператорським Російським Географічним Товариством та очолюваної П.П. Чубинським.
Вже на початку нашого століття донецьке видавництво «Норд-Пресс» під патронатом тодішнього депутата Верховної Ради України В. Ландика та за фінансової підтримки Групи НОРД розпочало серійне видання пам’яток української словесності під загальною назвою «До джерел». Навіть на книжкових ярмарках з’явилась реклама, що на стадії видання перебуває фундаментальна праця Павла Чубинського «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край…»: у 7т., 9 кн. (СПб, 1872-1878 рр.). Але минуло вісім років, а книжок нема. Про наміри донеччан я довідався після того, як саме у 2007 році поробив ксерокопії цих праць у бібліотеці імені Вернадського. Не знаю, як тепер, а тоді там потужно працювали представники ксерокопіювального бізнесу. Мені б і на думку не спало, що існують такі праці, як би їх авторство не належало нашому землякові П.П.Чубинському. Його прізвища як письменника не було навіть у картотеці цієї найбільшої бібліотеки України. І якби на моє запитання про літературну спадщину Чубинського працівниця картотеки просто відповіла: «Не знаю», - я б і досі про ці праці теж нічого не знав.
Коли затвердили сучасний Гімн України, постало питання особи автора тексту - звідки він походить та чим займався. Тоді на кошти міського бюджету, за дорученням міського голови, З.А.Віхрова, яка на той час очолювала архів міської ради, замовила копії «Праць…» експедиції і, отримавши їх, поділилась з музеєм П.П.Чубинського, що знаходиться і досі при ліцеї «Дизайн-освіта». Таким чином у Борисполі з’явилось шість томів «Праць...» На моє запитання, чому немає останнього тому, Зоя Андріївна відповіла, що не вистачило коштів. Пізніше я поділився з архівом копіями сьомого тому.
Виявляється, що у другій половині ХІХ століття «Імператорське Російське Географічне Товариство» спорядило етнографічні експедиції по всій території Російської імперії. Були створені комісії, визначена мета, виділені кошти – і робота почалась. «Государь Император 8 сентября 1862 года, Высочайше повелеть соизволил передать из сумм Министерства в Русское Географическое Общество десять тысяч рублей для отправления непременно в 1863 году означенной экспедиции» - йдеться про експедицію, яку очолив П.П. Чубинський. З усіми подробицями цього проекту ви зможете ознайомитись особисто, а тепер – про загальний зміст «Праць…» як результат його роботи.
Том перший. До нього входять: «Общее предисловие. Верования и суеверия. Загадки и пословицы. Колдовство». З передмови довідуємось про мету, методи та правила збирання інформації, потім дізнаємось, як люди уявляли Всесвіт, у що вірили, чого остерігались, що закарбували у загадках, приказках та прислів’ях.
Том другий називається «Малорусские сказки». У першій частині - «Сказки мифические», у другій - «Сказки бытовые и рассказы». (У 2012 році нам вдалося видати міфічні казочки, записані експедицією в Борисполі. Хоч і невеликим, як для нашого міста, накладом – 300 примірників – казочки побачили світ у місцевому поліграфічному центрі «Ризографіка». До речі, долучити тоді до цієї справи школярів з Борисполя, Воронькова, Великої Олександрівки – отже, давні міфічні казки ілюстрували сучасні діти).
Том третій – «Народный дневник». Сучасною мовою – календар. Із нього можна довідатись про всі св
...
Читати далі »