18 лютого 2018 року на території Бориспільського державного історичного музею відбувся захід «Весна іде – красу несе!», організований громадською організацією «Новий Схід» та Бориспільським музеєм у рамках Проекту «Наша сила в єдності», який впроваджується Міжнародною організацією з міграції в Україні та Європейським Союзом з метою соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій. Зокрема, працівниками музею, членами Творчого клубу «Спілка митців Борисполя» та громадською організацією «Новий Схід», були відтворені елементи традиційного відзначення українцями Масниці (Колодія) – тижня перед Великим постом, дати якого хоч і змінюються щороку, але завжди припадають на кінець зими – початок весни (між 8-14 лютого і 14-20 березня). Крім того, відбувалися конкурси для дітей, майстер-класи, виставки виробів декоративно-вжиткового мистецтва та частування. Участь у подібних заходах є вельми корисною для української само ідентифікацій громадян, які донедавна перебували у культурно-традиційному просторі сусіднього народу.

    

    

    

На одному подиху у відділі «Сучасний Бориспіль» Бориспільського державного історичного музею 16 лютого відбулася презентація збірки Олени Іщенко «Ковзанка в небо». Це вже третій поетичний доробок молодої поетеси, колишнього педагога, перспективного журналіста, літературознавця, члена Національної спілки журналістів України, секретаря Асоціації поетів-ронделістів України.
На заході молоду мисткиню представляв заступник директора музею з наукової роботи, поет, літературознавець, член Національної спілки письменників України Володимир Литвин. 
Олена розповідала, що писати вона почала давно, але вважала, що це лише проби пера. І тільки після прочитання власних творінь рідним батьком, який порадив не тримати при собі плоди творчої праці, а дарувати людям, вона зважилася розкрити таємницю своєї поетичної майстерні.
Своїми наставниками й натхненниками на стежині літературної творчості Олена вважає Миколу Боровка й Володимира Барну, літературним критиком – Володимира Литвина. Завдячуючи цим людям, відбувалося її становлення як поетеси.
На заході лунала щира, душевна сповідь талановитої поетеси, перелита у віршовані рядки: «Поезія – сонячний зайчик // Любові небес до землі…», «Маестро життя і любові // Як мало лишається ВАС…», «Взялася ніч за зоряного клунка, // У спрагле небо вкинула красу…»
До слова долучалися поет Микола Боровко, прозаїк Людмила Тоцька, мама поетеси Лариса Іщенко, найкраща подруга Алла, класний керівник В. А. Свентицька та інші бажаючі.
Усі зійшлися на думці, що світ поезії Олени Іщенко справді самобутній, загадковий, дивовижний. Виступаючі побажали авторці творчого злету, визнання справжніми поціновувачами слова і, звичайно, здійснення своїх задумів і мрій.