22 травня минає 154 роки з часу перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі. Того дня, 22 травня 1861 року, українці виконали заповіт Пророка, перевізши його тіло на «Вкраїну милу». Але слова «Заповіту» для українців є актуальними завжди. Будь-хто – і друг, і ворог – має пам’ятати, що для нас Шевченків «Заповіт» - не просто вірш, а інструкція з дії. Саме тому його перекладено багатьма мовами світу.

Як лунає «Заповіт» різними мовами – можна було почути 21 травня у Бориспільському державному історичному музеї під час години спілкування «Шевченкове слово живе і нині». Так, учні  6-В класу НВК «Гімназія «Перспектива» Тетяна Петренко, Михайло Приходько, Яна Кривенок, Юлія Черенок, Поліна Ступак, Анастасія Григор та Ярослава Чекмарьова прочитали цього безсмертного вірша українською, англійською, російською, німецькою та французькою мовами. Крім того, пролунала пісня «Думи мої, думи..» на слова однойменного вірша, яку виконали Марія Михайлова, Марія Шваб та Ліза Гульбіна.

Про те, що «Заповіт» має особливе значення для кожного українця, свідчить той факт, що якою мовою він би не публікувався чи звучав, впізнати його можна навіть без володіння цією мовою.