Ось уже третій рік Україна відзначає 100-річчя визвольних змагань початку ХХ століття, що дістали назву – Українська революція 1917-21 років. У результаті тих подій постала незалежна, визнана багатьма країнами, українська держава. На жаль, вистояти їй у боротьбі з сильнішими ворогами і маючи деякі внутрішні протиріччя, їй не вдалося.
Нині 100 років минає від трагічних днів зими 1919 року, коли розпочалася друга радянсько-українська війна, і бозна яка за ліком російсько-українська. Як і роком раніше, наступ червоних відбувався здебільшого успішно для них – східна і північно-східна частини України були окуповані і відкрився шлях на Київ. У 1918 році їх затримали під Крутами, що дало змогу українському уряду виграти час для міжнародних переговорів у Бересті. У 1919 ж оборона Києва здійснювалася нашими земляками на Трубежі. 4-5 лютого козаки Вороньківської сотні Івана Черпака разом з представниками довколишніх сіл і містечок нав’язали бій значно більшим силам більшовиків і цим самим затримали їх переможний наступ на українську столицю.
31 січня у Бориспільському державному історичному музеї відбувся урок-лекція вороньківського краєзнавця, ветерана сучасної війни на Сході Павла Петренка, де він виклав власне бачення подій сторічної давнини. Слухачами були восьмикласники ЗОШ №1 імені Юрія Головатого.
У своїй розповіді краєзнавець коротко згадав історію свого села від давніх часів до початку ХХ століття. Але основний акцент – доба Української революції, участь вороньківців у визвольній боротьбі, та захист своєї землі. Бій на Трубежі – найвідоміша сторінка діяльності Вороньківської козацької сотні. З розповіді лектора школярі довідалися про її непростий бойовий шлях, героїчний бій, і подальшу долю. У своїй розповіді він спирається здебільшого на спогади односельців – свідків і учасників тих подій і запевняє, що багато з того, що пишуть нині про ті події, навіть з посиланням на архівні документи – не зовсім вірно, людські спогади достовірніші.

____
Ярослав Костін