Чужинські кулі його нещадно прошивали
Списи, шаблі і ятагани шматували
Він бачив залпи гаубиць, гармат і «Градів»
В повітрі він літав, тонув, горів і чадів

Ляхи, татари і московськії вандали
Його хотіли сплюндрувати, різали, топтали
На ньому кров, дощі, сніги і сльози
Пройшов він спеку, буревій, морози

В полоні був, боровся і втікав
Його зривали, він падав і завжди вставав
Вставав в багнюці, пилові, крові
Щоб довести, що є ще правда на землі

Він символ єдності, свободи нашої країни
Він там, де біль, де стогін і руїни

Ми віримо – настане та щаслива мить
І рідний наш жовто-блакитний замайорить
На Українській звільненій землі

Тоді від люті згинуть москалі
Нарешті Путін здохне у Кремлі
І ми повернемось до рідного порогу
Щоб прапором жовто-блакитним
Сповістить про нашу Перемогу